Про три корови і про балку Вербова. Запоріжжя
Про три корови і про балку Вербова.
Наша рідна та близька земля. Гарне, сильне і, на диво, чисте місце – балка Вербова. Вона охороняється законом.

Сьогодні ми пішли гуляти балкою. Спершу приїхали до села, залишили
машину.

Пішли вздовж ставка, що переходить у струмок, заросший очеретами.

Струмок протікає між схилів з виступами гірських порід. Дуже нагадує острів Хортицю.

Моя улюблена місцевість - степ, невисокі пагорби та скелі, водоймище.

Надають чарівності чагарники бордового кольору.

Поки ми ходили людей не зустрічали, лише на протилежному боці ходила жінка. Коли ми перейшли на той бік, то зустрілися із нею. Виявилося це маленька бабуся із села. Вона шукала своїх корів. Спершу пішла одна корова. Поки вона побігла її шукати, дві інші корови, як вона сказала, нерозлучні, теж пішли гуляти. Вона сказала, що вже чотири години шукає. Мені її було дуже шкода. Ми почали йти і теж видивлятися корів. Але замість корів у небі з'явився якийсь дзижчий літальний апарат. Він летів повільно і було незрозуміло, що це таке. До цього моменту, за час прогулянки в балці я забула за війну, взагалі за все.

Була лише краса та спокій рідної землі.

Мені хочеться ще й ще раз прийти до цього чудового місця.

4 жовтня 2025